Первісні ковзани були більше схожі на лижі.. У них були загострені ребра, і для кращого ковзання по льоду потрібно було користуватися палицями. Вже пізніших варіантах почали робити гострі леза, які кріпили до взуття ременями.

Перші ковзани були кістяними – це підтверджують знахідки археологів: у Німеччині, Нідерландах, Швеції, Норвегії, Данії, Англії, країнах колишнього Радянського Союзу. Потім люди почали кататися не лише з практичними цілями, а й для розваг. Про це вперше згадується у «Хроніках знатного міста Лондона» 1174 року.

У технології виготовлення ковзанів у XIII столітті в Голландії та Ісландії на зміну кісткам тварин прийшли дерев'яні бруски, в які вставляли металеві заточені смужки, що можна вважати прообразом сучасних ковзанів. З початку XVIII століття дерев'яні бруски стали замінювати на сталеві трубки.

«Спотикачки», «шльопанці», «праски» ковзани називали по-різному, залежно від зовнішнього вигляду та просунутості моделі. Але минуле було спільним у всіх ковзанів. на ковзанах по замерзлих річках розтинали, мабуть, ще кіммерійці. І було це близько 3200 років тому у Північному Причорномор'ї.