АПФ у плазмі крові та тканинах каталізує перетворення ангіотензину I на ангіотензин II та розпад брадикініну. Тому при прийомі раміприлу внутрішньо зменшується утворення ангіотензину II і відбувається накопичення брадикініну, що призводить до розширення судин та зниження артеріального тиску..

Раміпріл може посилювати вплив етанолу на організм. Ослаблення антигіпертензивної дії раміприлу (Затримка рідини). Інгібітори АПФ, включаючи раміприл, збільшують ймовірність розвитку тяжких анафілактичних або анафілактоїдних реакцій на отрути комах.

Протипоказання Гіперчутливість до раміприлу або ін. інгібіторам АПФ, ангіоневротичний набряк в анамнезі, у тому числі на фоні терапії інгібіторами АПФ, виражена ниркова недостатність (КК менше 20 мл/хв при площі поверхні тіла 1.73 м²), вагітність, період лактації.

Прийом раміприлу призводить до зниження АТ у положенні «лежачи» та «стоячи» без компенсаторного збільшення ЧСС. Практично не змінюючи нирковий кровотік та швидкість клубочкової фільтрації, раміприл значно знижує ОПСС. Інгібітори АПФ є першим кроком лікування АГ у хворих із супутньою хронічною хворобою нирок.