Гірчиця буває трьох видів:
-
чорна
-
біла
-
сиза (сарептська)
У чорної гірчиці майже чорні насіння, і йде вона головним чином для приготування гірчичників. Біла (з жовтуватими насінням) і сиза використовуються при виробництві столової гірчиці.
Гірчиця - це олійна культура, яку обробляють для приготування гірчичного масла, вживаного в парфумерній, фармацевтичній і харчовій промисловості. Для приготування само добре знайомої всім столової гірчиці йде макуха (знежирені насіння). Смак гірчиці визначає особливу речовину - глюкозид сінігрін. Під впливом ферментів (мірозін) сінігрін розпадається на глюкозу, бісульфат калію і аллилгірчичне масло, що складається майже цілком з аллілізотіоціанат. Ця речовина має дуже гострий запах. Аллілізотіоціанат входить і до складу хрону, надаючи йому також гострий смак і сльозоточиву дію.
У медичних звітах Стародавнього Єгипту вказується на використання гірчиці в якості консерванту. І зараз в деяких країнах, особливо на Сході, для збереження соків використовують насіння гірчиці. Встановлено, що активним антибіотичним речовиною гірчиці є аллілізотіоціанат.